Груша вважається довговічним деревом, яке здатне плодоносити півстоліття і довше. Проте перший рік її життя на новому місці нерідко закінчується розчаруванням: пагони не ростуть, листя в’яне, а до осені рослина засихає. Навіть якісні саджанці потребують уважного ставлення, адже більшість проблем виникає вже після покупки. У переважній частині випадків винні людські помилки. Їх легко уникнути, якщо знати, де криються головні пастки.
Які помилки трапляються ще до посадки
Перша загроза чатує під час транспортування. Відкрите коріння пересихає за кілька годин на сонці чи вітрі, і тоді дереву складно відновитися. Його варто одразу загорнути вологою мішковиною або плівкою, а перед посадкою замочити у воді на пів доби. Перед купівлею варто також оглянути деревце. Кора має бути гладкою, а на зрізі тонкої гілочки видно живий зелений шар. Але, якщо обирати саджанці груш з розсадника Ідея Сад, то там посадковий матеріал упаковується з урахуванням того, щоб коріння не пеерсохло до моменту отримання і посадки в грунт.
Друга поширена помилка пов’язана з віком рослини. Багато покупців вважають, що більший саджанець швидше дасть урожай. Насправді три- чи чотирирічне деревце груші з обрізаною під час викопування кореневою системою приживається гірше за однорічну.
Третя пастка криється у виборі місця. Культура формує глибокий стрижневий корінь, тому близькі грунтові води для неї згубні. Не підходять також низини, де застоюється холодне повітря, та затінені кути ділянки.
Що саме йде не так під час посадки
Навіть здорове дерево може загинути через кілька необережних рухів лопатою. Найчастіше садівники-початківці допускають такі промахи:
-
заглиблюють місце щеплення в землю, через що кора підпріває;
-
кладуть у яму свіжий гній, який обпікає ніжні тканини;
-
садять саджанці груші у щойно викопану яму, а потім грунт осідає разом із рослиною;
-
залишають під корінням порожнини з повітрям.
Щоб цього не сталося, яму готують заздалегідь. Верхній родючий шар землі відкладають окремо і повертають у неї першим, а коріння присипають пухкою землею, періодично струшуючи деревце. Місце щеплення має залишатися на 5–7 см над поверхнею після того, як грунт осяде.
Як не згубити грушу в перший сезон
Після посадки багато власників вважають справу завершеною. Однак саме перші місяці вирішують долю молодої рослини. Коріння ще слабке, тому регулярний полив у спеку потрібен обов’язково, приблизно відро води щотижня. Водночас постійне перезволоження теж шкодить, бо викликає загнивання. Пристовбурне коло мульчують торфом або скошеною травою, щоб волога довше залишалася в землі.
Часто забувають і про обрізку. Пошкоджене при викопуванні коріння не здатне прогодувати всю крону, тому пагони вкорочують приблизно на третину. Без цього молоді дерева груші витрачають сили на листя і в’януть.
Ще кілька моментів, які варто врахувати:
-
Без кілка тонкий стовбур розгойдується вітром, а свіжі підземні прирости обриваються.
-
Незахищену кору взимку об’їдають зайці та миші.
-
Наприкінці зими сонце залишає опіки на темному стовбурі, якщо його не побілити.
Кожна з цих проблем виглядає незначною, але разом вони здатні знищити дерево за один рік. Тому догляд у перший сезон вимагає трохи більше уваги, ніж у наступні.
Уважність на старті окупається сторицею. Груша, яка пережила перший рік без стресів, швидко набирає силу і згодом щедро дякує господарям ароматними соковитими плодами. А перший урожай на такому дереві зазвичай з’являється вже на четвертий або п’ятий рік.
