Є люди, про яких знають усі, але мало хто знає їх справді. Бернард Шоу — якраз такий випадок. Його цитують, його п’єси ставлять у театрах, його ім’я стало синонімом дотепності. Але за цим фасадом — неймовірно дивна, суперечлива і по-справжньому захоплива людина.
Він не пив, не їв м’яса і дожив до 94 років
Шоу був переконаним вегетаріанцем із 25 років — в епоху, коли це вважалося дивацтвом. Він не вживав алкоголю, не курив і взагалі ставився до свого тіла як до інструменту, який треба берегти. При цьому не був занудою, який читає мораль за обіднім столом — просто жив за своїми правилами і нікого не змушував їх наслідувати.
До глибокої старості він зберігав ясний розум і продовжував писати. Остання п’єса з’явилася, коли йому було за дев’яносто. Це вже само по собі — один із найцікавіших фактів про Бернарда Шоу, який рідко згадують поруч із його творчістю.
Шоу народився в Дубліні 1856 року і помер у Лондоні 1950-го — він пережив дві світові війни, народження кіно, радіо і телебачення.
Людина, яка відмовилася від Нобелівської премії грошей
У 1925 році Бернард Шоу отримав Нобелівську премію з літератури. Але прийняти грошову частину відмовився. За його словами, гроші йому не потрібні, а сама нагорода — лише підтвердження того, що Швеція нарешті його помітила. Натомість він попросив направити кошти на переклади шведської літератури англійською мовою.
Це не поза заради пози. Шоу справді не дуже цінував офіційне визнання. Він також відмовився від лицарського звання, яке йому пропонували кілька разів. Мотив простий: титул зобов’язує, а він хотів залишатися вільним у висловлюваннях.
Як провалений учень став одним із найвпливовіших авторів епохи
У школі Шоу нудьгував настільки, що фактично сам себе навчав. Формальна освіта його не захопила, і він кинув її при першій нагоді. Зате він проводив години в бібліотеках, читав усе підряд і ходив на виставки та концерти замість того, щоб сидіти за партою.
Перші роки в Лондоні були відверто бідними. Він написав п’ять романів — усі були відхилені видавцями. Дехто б зламався. Шоу переключився на журналістику і театральну критику, продовжував писати і зрештою таки пробився — але через драматургію, а не прозу.
- До 30 років він не мав стабільного доходу
- Його перші романи не знайшли видавця
- Перший справжній успіх у театрі прийшов лише після сорока
- Він навчився грати на фортепіано самостійно — і грав усе життя
Що він казав і чому це досі цитують
Шоу мав дар формулювати думку так, що вона запам’ятовувалася. При цьому він ніколи не намагався бути “глибоким” заради глибини — просто говорив те, що думав, але обирав для цього найточніші слова.
“Якщо у вас є яблуко і у мене є яблуко, і ми обміняємось — у кожного з нас залишиться по яблуку. Але якщо у вас є ідея і у мене є ідея, і ми обміняємось — у кожного буде по дві ідеї.” — Бернард Шоу
Саме через цю здатність говорити просто про складне він залишається актуальним. Його цитати не застаріли, бо в них немає пафосу — лише спостереження за людьми, якими ті є насправді.
| Факт | Деталь |
|---|---|
| Рік народження | 1856, Дублін, Ірландія |
| Рік смерті | 1950, вік 94 роки |
| Нобелівська премія | 1925 рік, з літератури |
| Премія Оскар | 1939 рік, за сценарій “Пігмаліон” |
| Написав п’єс | Понад 60 |
| Відмовився від | Грошей Нобелівської премії, лицарського звання |
| Дієта | Вегетаріанець із 25 років, без алкоголю |
Його особисте життя було таким самим нестандартним
Шоу одружився лише один раз — у 42 роки. Його дружина Шарлотта Пейн-Таунсенд була заможною ірландкою, і їхній шлюб тривав понад сорок п’ять років. При цьому стосунки між ними залишалися платонічними — обоє, судячи з усього, були із цим цілком згодні.
Паралельно він листувався з акторкою Стеллою Кемпбелл — роками, пристрасно, дотепно. Ці листи стали окремою сторінкою в його біографії. Він ніколи не приховував цю переписку, хоча й не робив із неї публічного видовища.
- Шоу активно підтримував жіноче виборче право
- Він захоплювався боксом і їздив на велосипеді до похилого віку
- Його будинок у Ейот Сент-Лоренс зараз відкритий для відвідувачів як музей
- Шоу сам редагував свої п’єси аж до виходу в друк — не довіряв нікому
Чому про нього варто знати більше, ніж одну цитату
Більшість людей знають Шоу через кілька крилатих фраз і згадку про “Пігмаліон”. Але цікаві факти про Бернарда Шоу — це не лише дотепні слова. Це людина, яка свідомо будувала своє життя всупереч очікуванням: не їла того, що їдять усі, не брала грошей, які всі беруть, не підписувала угод, які всі підписують.
Він прожив довге, насичене і дивне життя — і весь цей час писав. Понад 60 п’єс, нескінченна публіцистика, листи, статті, передмови, які самі по собі були маленькими есеями. Якщо вас цікавить не лише факт його існування, а те, як він думав — беріть будь-яку його п’єсу і читайте передмову до неї. Там Шоу проявляється навіть яскравіше, ніж у діалогах персонажів.
