Легендарний командир полку

16 февраля 2011 Олександр Рева, голова міської ради ветеранів ("Народна трибуна") (16855 | 7 комментариев )

Петро Леонтійович КульбакаДесятого лютого виповнюється 40 років, як пішов з життя легендарний командир Глухівського партизанського загону Петро Леонтійович Кульбака. Народився він у Хотминівці. 12 липня 1902 року їхня сім’я вважалася бідною, а тому Петрові, по досягненню семи років, доручили наглядати за чередою на пасовищі. Наймитував він у багатіїв і після того, як закінчив три класи церковно-приходської школи. Зміни на селі, пов’язані з революцією 1917 року, дозволили парубку згодом закінчити й семирічку. А 1924 року хлопця призивають до Червоної Армії. Після повернення зі служби, через два роки, Петро працював у рідному селі головою споживчої кооперації, пізніше — головою колгоспу в Некрасовому, Березі. Грізний рік початку другої світової війни — 1939 позначився на його долі новим призовом до військових лав. П. Л. Кульбака брав участь у поході на Західну Україну, фінській війні, де був поранений та нагороджений медаллю «За відвагу».

Велика Вітчизняна війна застала Петра на посаді завідуючого Глухівським міськторгвідділом. У серпні 1941 року він отримав нове відповідальне призначення — командиром Глухівського партизанського загону, відбувши з 22 бойовими товаришами до урочища Мариця в 30 км від Глухова, під Зазірками, а згодом перейшов до Слоутських лісів. Партизани проводили агітацію, знищували невеликі групи гітлерівців та поліцаїв.

У січні 1942 року вони приєднались до з’єднання С. А. Ковпака. Спільними зусиллями народні месники завдавали фашистам відчутних ударів. З 21 травня по 15 червня 1942 р. партизани Кульбаки на Глухівщині не давали спокою окупантам, знищуючи живу силу, підриваючи мости, техніку.

Восени ковпаківці розпочали з Гути, Середино-Будського району, свій перший рейд на Правобережжя та Білорусію. Батальйон Кульбаки, виступивши у якості одного з ударних підрозділів цієї народної армії, пройшов понад 2 тис. кілометрів Київщиною, Гомельщиною, Житомирщиною, Волинню. А 12 липня 1943 р. ковпаківці з Мілошевичів, у Білорусі, вирушили в знаменитий Карпатський рейд. Батальйон Кульбаки і був в авангарді, так caмо, як і під час Польського та Неманського рейдів, які сумське партизанське з’єднання здійснило вже під орудою нового командира — П.П.Вернигори. По ходу загін Кульбаки отримав новий поважний статус — полковий.

За вміле керівництво полком, особисту мужність і відвагу в боротьбі проти ворога на окупованій території, 7 серпня 1944 р. П. Л. Кульбаці присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У його послужному списку також ордени Леніна і Червоної Зірки, інші нагороди

У квітні 1945 р. Петро Леонтійович, демобілізувавшись, повернувся до Глухова. Тут і працював до скону життя, обіймаючи посади голови райвиконкому, керівника міськзмішторгу, директора коноплезаводу, а в 1964 році пішов на заслужений відпочинок. Він постійно підтримував зв’язки з бойовими побратимами, допомагав їм у вирішенні різноманітних життєвих проблем.

І я, коли в 1970р. починав створювати музей С. А. Ковпака, в першу чергу звернувся саме до нього. Петро Леонтійович надав багато фото, деякі особисті речі й документи…

Глухівчани увічнили подвиг земляка, назвавши його ім’ям одну з глухівських вулиць, встановивши на будинку, де він жив, меморіальну дошку. На могилі Героя стоїть погруддя, на Алеї Слави — фото. В експозиції краєзнавчого музею також є особисті речі П. Л. Кульбаки та присвячені йому фотостенди.

Помер П. Л. Кульбака десятого лютого 1971 р. Глухівчани широко відзначили 100-річчя з дня народження легендарного партизанського ватажка.

Категории:

Пост написан:

7 комментариев

  • Коренной глуховчанин :

    Даже в нынешнее время отмечался праздник партизанской славы. Много сделали партизаны в годы Великой Отечественной войны для приближения победы над фашистской Германией. Поэтому надо вечно благодарить тех,кто отдавал свои жизни ради того,чтобы жили следующие поколения.

  • Гость :

    Спасибо Пётр Леонтьевич за Ваш вклад в победу над фашистской Германией !

  • ВИКТОР :

    В этот день-70-летия начала партизанского движения ,хочется сказать Вам спасибо за подвиги,совершённые под Вашим командованием ! Царство Вам небесное,а мы будем помнить Вас !

  • Россиянин :

    Спасибо нашим дедам и отцам ,победившим коричневую фашистскую чуму !В России помнят о славных делах партизан ковпаковцев .

  • Гость :

    Мне удалось несколько раз побывать в музее глуховского техникума (кажется сейчас он колледж).Впечатление очень хорошее .Спасибо тем.кто создал музей и поддерживает его до сего времени в надлежащем порядке.

  • Гость :

    Спасибо А.Ф Реве за статью,за музей,который им создавался

  • Виктор :

    Несколько раз приходилось встречаться с Петром Леонтьевичем.Слушал его рассказы о действиях партизанского отряда.Очень хороший человек.Как жаль,что так рано он ушёл от нас!Вечная ему память !!!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *