Журавлі на свято кличуть

Там, де річка Есмань в’ється.
Попід схилами біжить,
Ти послухай — і озветься
Голос золотих століть.
Ти послухай, ти послухай.
Як століття гомонять.
Як до тебе, древній Глухів.
З неба журавлі летять.

На твоє тисячоліття.
На твій голос з давнини
Журавлі на свято кличуть
Друзів із далечини.
Ти послухай, ти послухай
Гомін зоряних віків,
Ти послухай древній Глухів
І весняних журавлів.

На тім святі спозаранку
Срібні дзвони задзвенять.
Ратних воїнів слов’янки
Із походу будуть ждать.
Ой, журавлики на крилах
І курличуть, і курли…
Обеліски на могилах,
Обеліски без могил…

На твоє тисячоліття
Все цвіте і ожива:
Давня слава, й лихоліття,
І гетьманська булава.
Ти послухай, ти послухай,
Як вертають журавлі —
Все до тебе, древній Глухів,
До слов’янської землі.

Там, де річка Есмань в’ється.
Попід схилами біжить.
Ти послухай — і озветься
Гомін золотих століть.
Ти послухай, ти послухай,
Як століття гомонять.
Як до тебе, древній Глухів,
З неба журавлі летять.

Категории:Поэзия

Пост написан: