Шлях Пушкiна

Позаду Петербург, Москва, Росiя…
А шлях на пiвдень — наче птаху в iрiй.-
Весняне небо — Божая краса!
Неначе доля Бога попросила
Дорогу в край, де вищi небеса.

Дорожнє перехрестя. Прикордоння.
Налiво — Рильськ, на Севськ — направо шлях.
А прямо — в Україну бiлi конi,-
I серце рветься, наче з клiтки птах

В Гетьманщину — де пам»ять ще жива,
Де невмируща вiковiчна слава.
А там — сюжети, там його «Полтава»,
(Не зовсiм та, яка вона була).

Вже Глухiв куполами небо крає.
«Хрести i куполи — благословiть!»
I брама Київська дорогу вiдкриває
Туди, де вiчнiсть славою бринить.

Категории:Поэзия

Пост написан: