Торгівля, статки, доброчинність

Під час Кримської війни 1854 — 1855 рр. з Глухова було відправлено близько 55 тис. т. хліба

Найбільшим землевласником повіту був М. М. Неплюєв, якому належало більше 25 тис. десятин землі в Ямполі, Свісі, Воздвижейському. Він також володів винокурними заводами в Свісі і Воздвиженському, цукровими — у Свісі та Ямполі, паперовою фабрикою в Ямполі, невеликим чавуноливарним заводом в с. Беліца. Великими землевласниками були Кочубеї, Скоропадські, Міклашевські, Туманські, Терещенки, Фон-Брігени, які теж володіли землями та заводами. Найкращим у Чернігівській губернії вважався Михайлівський цукровий завод Терещенків, де працювало понад 600 робітників. Славилися своїми виробами й Волокитинська порцелянова фабрика та кахельний завод Міклашевського.

Втративши статус столичного міста, Глухів, тим не менш, зберіг потужну торговельну інфраструктуру. Тут щорічно проводилися чотири великі ярмарки: Васильєвський, Троїцький, Іллінський і Михайлівський. Глухів вважався центром хлібної торгівлі в губернії. Під час Кримської війни 1854 — 1855 рр. звідсіля відправлено, наприклад, 300 тисяч чвертей (бл. 55 тис. т) хліба та 20 тисяч чевертей крупи (1 чверть — 182 кг).

Багато глухівських дворян займалися доброчинністю. Так у сварківському маєтку О. М. Марковича з 1847 року функціонувала школа, а з 1860 року було відкрито лікарню для селян. Була лікарня і в маєтку Міклашевського у Волокитиному. А ще представники повітового дворянства входили до складу різних опікунських рад, які займалися питаннями освіти, охорони здоров’я, церковними справами. Великий внесок у цю справу очільника глухівського дворянства, голови Земських зборів Миколи Парменовича Марковича.

Можна згадати й засновника Хресто-воздвиженського братства Миколу Миколайовича Неплюєва, девізом життя якого було: «Повернутися обличчям до тих, хто тебе тримає на землі, тобто селян». У цій же когорті була й родина Терещенків, на гербі яких накреслено: «Прагнення до громадських справ».

Категории:История края

Пост написан: