Глухов - гетманская столица. Тысяча лет истории.
http://hlukhiv.com.ua/search/

Знову планується канонізація

 (Просмотров3205 | Комментариев0) Версия для печати
Автор:  

Архієпископ Лука:
«Перш за все ми прославляємо на Путивльщині як святих тих, хто за життя догодив Всевишньому, щоб звертатись до них з молитвою і ставати кращими від розуміння їхніх чеснот»

27 та 28 червня на Сумщині відбудуться події, які без перебільшення можна назвати історичними. На Путивльщину з усіх куточків України, з-за кордону прибудуть тисячі паломників, щоб стати свідками прославлення у лику святих п’ятьох наших земляків, які в різні часи все своє життя віддали служінню Богові, які своїми молитвами, подвигами, чудесами показували істинний шлях до спасіння. Наша розмова сьогодні з безпосереднім ініціатором цієї події – з керуючим Конотопсько-Глухівською єпархією архієпископом Лукою, намісником ставропігійного чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці Глинська пустинь.

- Шановний владико, у минулому році в монастирі Глинська пустинь, намісником якого ви є, відбулось прославлення тринадцятьох шанованих старців. І ось через рік у вашій єпархії знову планується канонізація. Це данина моді, намагання вразити кількістю «власних» святих чи щось інше?

Владика Лука:
- Дякую за запитання! Перш за все ми прославляємо як святих тих, хто за життя догодив Всевишньому, щоб звертатись до них з молитвою і ставати кращими від розуміння їхніх чеснот. Наша Церква – це живий організм, вона переживає злети і тяжкі часи, але кожна епоха являє нам своїх праведників. Так, у церковному календарі записані сотні святих, пам’ять яких ми молитовно відзначаємо, але це не штучний закритий фільтрований басейн, а повноводна річка, яку живлять тисячі маленьких струмків і джерел. Ми не повинні бути Іванами, які не памятають рідства: треба вивчати історію, вишукувати загублені сторінки, поповнювати ту саму річку. Це справжня благодать Господня, що ми маємо стільки святих у Церкві, ш до кожного ми можемо молитись, просити заступництва і допомоги.

-Владико, кого саме Українська Православна Церква прославлятиме як святих на Путивльщині?

Владика Лука:
- Моє серце переповнює радість від того, що відтепер по всій Україні буде вшановуватись память благовірного князя-мученика Іоанна Путивльського. Він жив у XIII столітті, був онуком святого Михаїла Чернігівського. В одному із старовинних синодиків згадується, що він був вбитий татарами за християн. Іоанн Путивльський прийняв мученицьку смерть, після якої прославився чудесами. 27 червня у Путивлі відбудеться чин його прославлення, а день памяті будемо відзначати кожного року 3 жовтня.

28 червня — велике торжество у Софронієво-Молченському Різдва Пресвятої Богородиці монастирі. Це найстаріший монастир у нашому краї, який дав початок і Молченському монастирі у Путивлі, і Глинській пустині на Глухівщині. З Софронієвою пустинню повязані імена багатьох відомих у православному світі осіб. Архімандрит Феодосій (Маслов), ієромонах Серапіон, старець Софроній (Батоврін) прославлені як преподобні, послушник Сергій Тихонов – як Христа ради юродивий. Це будуть місцевошановані святі, день їхньої памяті 25 травня.

- Чим вони прославились за життя?

Владика Лука:
- Про кожного з них можна розповідати багато. Так, з кінця XVII століття і по сьогоднішній день древня Молченська обитель на Чудній горі називається Софронієвою пустинню на честь мудрого старця Софронія. Це був старець-роботяга, будівничий обителі. Монастир при ньому став багатим, самого Софронія знав особисто цар, але старець залишився скромною людиною. Він навіть не посмів прийняти сан священника і до самої смерті був простим монахом.

Ієромонах Серапіон ще за життя прославився чудесами. Широковідома історія, коли восени 1710 року він поїхав у Суми купувати залізо для даху нового храму. По дорозі на них з кучером напали грабіжники. Здавалось, виходу не було: попереду повноводний Сейм, позаду – розбійники. Преподобний Серапіон спокійно сказав кучеру: «Невже ти не бачиш мосту?» І ніби з-під землі перед кіньми з’явився міст, по якому і втекли від розбійників монахи. До речі, самі розбійники потім впали на коліна і просили пробачення.

Архімандрит Феодосій (Маслов) ввів в обителі устав за зразком Афонського. Пізніше монастир Глинська пустинь і нинішня Святогірська Успенська Лавра впровадили цей устав і в своїх обителях.

Послушник Сергій Тихонов більше 20 років виконував у монастирі найважчу роботу, знаходячись постійно у молитві. Він вважав себе недостойним навіть прийняти чернецтво. Основні риси блаженного Сергія – міцна віра, праведне життя, глибоке смиріння, готовність прийти на допомогу ближдньому.

- Владико, Іоанн Путивльський жив 800 років тому, старці Софронієвої пустині – 300 років тому. Чому тільки зараз їх канонізували?

Владика Лука:
- На все воля Божа. Але це трапилось не спонтанно, адже в народі шанування новоспрославлених святих тривало всі ці сотні років. Я б сказав, що зараз тільки офіційно оформлено статус.

- Ваше Високопреосвященство, а хто приймає рішення про причислення до лику святих тієї чи іншої особи, і якими критеріями керуються при цьому?

Владика Лука:
- Відразу мушу сказати, що це процес складний, відповідальний і довготривалий. У себе в Конотопсько-Глухівській єпархії ми збираємо інформацію про знаних старців, репресованих священниках, шанованих у народі провидців і чудотворців. Єпархія, можливо, і не найбільша за розмірами і кількістю населення, але історично це дуже давні, багаті на події землі. Щоб зібрати дані про князя Іоанна Путивльського, архімандрита Феодосія, ієромонаха Серапіона, старця Софронія, послушника Сергія Тихонова, довелось підняти багато архівних матеріалів, перелопатити масу літератури, зібрати спогади старожилів. За це я вдячний молодому священнику-путивлянину протоієрею Олександру Чурочкіну. Це людина, яка закохана у історію Путивльщини, вивчає її. Саме так, на мою думку, проявляється патріотизм.

Далі комісія по канонізації Української Православної Церкви уважно вивчає подані матеріали: житія, подвиги, труди, чудеса, які здійснювались по молитвам угодників Божих. Комісія обовязково враховує і народне шанування поданих до прославлення осіб. Тільки після прийняття рішення Священного Синоду УПЦ про прославлення затверджується іконописне зображення святих, їх останки вважаються святими мощами.

- Владико, відомо кілька прикладів, коли люди вважають святими деяких історичних осіб чи популярних сучасників. Як Церква ставиться до цього?

Владика Лука
- Прийняти рішення про канонізацію тієї чи іншої особи може тільки Церква. Тільки вона може визначити еталон праведності, встановити загальноцерковне чи місцеве шанування святого. Я теж знаю кілька ситуацій, коли, наприклад, фанати співака Ігоря Талькова скрізь представляють його як мученика. Інші приписують святість Іоанну Грозному чи Григорію Распутіну. Доходить до того, що їм пишуть ікони і складають акафісти. На жаль, це не що інше, як самодіяльність. Розумієте, один тільки критерій народного шанування не є приводом для церковного прославлення, розглядається багато інших важливих для віруючих моментів. Що стосується і глинських, і софроніївських старців, і благовірного князя-чудотворця Іоанна Путивльського, то вони витримали перевірку часом.

- Скажіть, будь ласка, чим особливим відрізняється богослужіння, коли проходить чин прославлення у лику святих?

Владика Лука:
- Особисто для мене це надзвичайно піднесена і велична служба. Уявіть собі, що ми служимо заупокійну літію за звичайними рабами Божими, просячи Бога упокоїти їх душі. А вже через кілька миттєвостей ми звертаємось до них як до святих – вони вже молять Господа за всіх нас. Саме через них ми проситимемо для себе здоровя, миру, спокою.Це справжнє торжество православя, історична подія, чудо – можна по-різному назвати подію, суть якої глибока і проста: ми становимося свідками народження небесних покровителів нашого краю. Словами іноді неможливо описати радість, це можна тільки відчути. І 27 червня у Путивлі, і 28 червня у Софронієвій пустині Божественну літургію очолить предстоятель УПЦ Блаженнійший Володимир, митрополит Київський і всієї України.

-Владико, чи кожен віруючий за бажання може приїхати до Путивля і Софронієвої пустині на торжества? Це не закрита церемонія для обмеженого кола?

Владика Лука:
- Сила нашої Церкви – у спільній молитві. Тому всі бажаючі можуть взяти участь у торжествах. У минулому році, наприклад, з Кролевця до Глинської пустині віруючі добу йшли хресним ходом з Дубовицькою іконою Божої Матері, були священники і миряни з Києва, Донецька, Мінська, Вілюнюса, Варшави. Навіть приїхав православний священник з Конго. Ми готові зустріти, розмістити на ніч у палатках і нагодувати всіх, хто з вірою у серці розділить радість.До речі, наші віряни, коли приїздять до монастирів, завжди допомагають прибрати храми, допомогти у трапезній, навести порядок на подвір’ї.

- Дякуємо, владико, за бесіду.


 
Поделиться с друзьями → 


Комментарии:


Пока комментариев нет.

Добавление комментария
Имя
Комментарий
**текст** - жирным, --текст-- - перечеркнутый, __текст__ - подчеркнутый
 
Вы можете редактировать свой последний комментарий

Введите символы,
изображенные на картинке,
в поле.
Введите символы, изображенные на картинке

Вечереет





Наш сайт участвует в проекте "Города Украины".