Глухов - гетманская столица. Тысяча лет истории.
http://hlukhiv.com.ua/search/

Горді своїм випускником

 (Просмотров2173 | Комментариев0) Версия для печати
Автор:  

21 квітня 2011 року в стінах Гпухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка відбулася зустріч із майстром спорту міжнародного класу з біатлону, кращим спортсменом України січня та грудня 2010 року Сергієм Седнєвим та його незмінним наставником, заслуженим тренером України Олександром Миколайовичем Москаленком.

Зустріч з одним із найвідоміших випускників університету видалася дуже теплою, дружньою, справді родинною.

Із розповіді Сергія стало відомо, що ще в дитинстві він відвідував багато секцій, і не тільки спортивних: займався різьбою по дереву, вчився грати на трубі, захоплювався футболом. Познайомив майбутнього чемпіона з новим тоді для нього видом спорту тренер Олександр Миколайович Москаленко. "На перше заняття я прийшов лише через кілька днів. Якщо чесно, то мені тоді зовсім не вірилося, що нам дозволять постріляти, а саме це приваблювало найбільше".

Початок спортивної кар’єри Сергія припадає на 1995 рік, коли він ще навчався у Глухівській школі №2. "Перші змагання здавалися грою. Потім були чемпіонат області, чемпіонат України… З’явились перші призові місця. Тренування стали жорсткіші, змагання відповідальніші. Олександр Миколайович весь час наголошував на тому, що потрібно більше займатися собою, а не гуляти. Заняття я не полишав навіть у вільний від основних тренувань час. Ми з батьками жили біля Скоропадського озера, де весь час тренувалися лижники. Там була "нарізана" класична лижня, і я, коли йшов до школи, завжди по ній топтався. Пізніше, коли сам став займатися, нервувався, злився, що дітвора лижню ламає"

Сергій досить успішно виступав на юніорському і юнацькому рівні.

У свій час він виграв бронзову медаль чемпіонату світу серед юніорів 2004 року у гонці переслідування; 2 срібла і 2 бронзи на Універсіаді в Турині у 2007 році; срібло і бронзу чемпіонату Європи в Уфі у 2009 році.

Дебют Сергія в розіграші Кубку Світу припав на етап у німецькому Рупольдингу 17 січня 2004 року. З тих пір він отримав на етапах одну перемогу: 21 січня 2010 року в індивідуальній гонці на передолімпійському етапі в Антерсельві/Антхольці. Ще Сергій зміг піднятися на кубковий подіум: 13 грудня 2007 року — 3 місце в індивідуальній гонці в Поклюці.

На чемпіонаті світу 2011 року в Ханти-Мансійську чоловіча збірна України, у складі якої був і наш Сергій Седнєв, уразила всіх, сенсаційно виборовши бронзові медалі в естафеті, поступившись лише Норвегії і Росії, і залишивши позаду таких грандів, як Франція, Австрія та Германія.

Досягнувши видатних спортивних вершин, Сергій, тим не менш, залишився дуже скромним, привітним, ввічливим молодим чоловіком, справжнім патріотом своєї малої Батьківщини — Глухова. Про це свідчать його наступні слова: "Для мене найрідніші місця там, де моя сім’я, дружина, донечка. Можливо, у Росії, Австрії умови кращі, але ось такий я патріот…" Я навіть і не згадаю, чи чула я у своєму житті, щоб хтось із відомих мені людей так щиро і відверто говорив про свою країну, як це виходить у Сергія. З усього видно, що людина говорить не розумом,а серцем, і розумієш усю широту душі закоханого у життя молодого серця.

Між рядками розповіді Сергія про своє яскраве спортивне життя читається смуток з приводу того, що у нього так мало випадає можливостей побути вдома з найріднішими людьми: "Кочове життя — нелегке: вдома дружина, донька підростає, вже все розуміє і не хоче відпускати. Раніше було легше — зібрав речі і поїхав, а зараз вона, маленька, на руки проситься…

Коли додому,повертаюсь, завжди хочеться більше часу провести з сім’єю, батьками, але зазвичай нічого не виходить Приїжджаєш на декілька днів, треба і рідних відвідати, і до начальства зайти привітатися, і в спортивну школу заглянути, і тренування ніхто не відміняв — увесь час на ногах. Я намагаюся себе обмежити у спілкуванні, в усякому випадку під час спортивного сезону. Можливо й помиляюсь, однак у мене просто не вистачає часу на всіх".

Звичайно, всім було цікаво послухати про студентські роки відомого спортсмена: У 2000 році я закінчив школу і вступив до університету. Через участь у змаганнях, звичайно, не міг відвідувати заняття. Але як тільки мав змогу, відразу їхав складати заліки, екзамени". Як зазначила – проректор з науково-педагогічної роботи Л. В. Слінченко, Серьожа Седнєв, незважаючи на свою спортивну зайнятість, навчався краще, ніж деякі студенти денної форми.

"Щоб досягати високих результатів і в спорті, й у навчанні, потрібно весь час докладати зусиль. Утім, якщо по-справжньому чогось захотіти — все вийде. Я хотів здобути вищу освіту, тому завжди намагався знаходити час для навчання".

У студентів до Сергія було багато запитань: щодо режиму тренувань, харчування, кількості змагань упродовж року, про відвідані ним зарубіжні країни. Жодне з них відомий біатлоніст не залишив без уваги.

Було дуже цікаво слухати про перебування спортсменів в Австрії, Словенії. Додаткового колориту розповіді Сергія додав перегляд запису змагань з біатлону в Хохфільцені (Австрія). Шквал оплесків в аудиторії викликав момент, коли Сергій майстерно влучив в усі мішені… Те, що він у цей момент по дитячому зніяковів, ще раз доводить: поняття "зіркової хвороби" до нього не має жодного відношення.

Після виступу С. Седнєва слово взяв його наставник Олександр Миколайович Москаленко.

На запитання щодо того, яким чином досягають у спорті таких результатів, кращий тренер України відповів: «Для цього треба позбутися лінощів, виховати в собі твердий характер, вміти розставляти пріоритети, цілі і обов’язково їх досягати, не забуваючи при цьому кожного разу підіймати планку». Олександр Миколайович весь час звертався до студентів з проханням пропагувати спорт у своїй майбутній вчительській діяльності і не просто словами, а особистим прикладом.

Зустріч завершилася на оптимістичній ноті. Сергій пообіцяв частіше навідуватися у стіни рідного університету, а потім зголосився сфотографуватися з бажаючими мати фото відомого спортсмена-українця у себе вдома, мало не пожалкувавши, коли побачив скільки представниць протилежної статі вишикувалось у чергу.

Насамкінець хочеться подякувати Сергію Седнєву та його тренеру Олександру Москаленку за теплу дружню зустріч.



 
Поделиться с друзьями → 


Комментарии:


Пока комментариев нет.

Добавление комментария
Имя
Комментарий
**текст** - жирным, --текст-- - перечеркнутый, __текст__ - подчеркнутый
 
Вы можете редактировать свой последний комментарий

Введите символы,
изображенные на картинке,
в поле.
Введите символы, изображенные на картинке

*





Наш сайт участвует в проекте "Города Украины".