Глухов - гетманская столица. Тысяча лет истории.
http://hlukhiv.com.ua/search/

Дослідження минулого — на службу сучасності

 (Просмотров1894 | Комментариев0) Версия для печати
Автор:  

У часу, як відомо, три виміри: минуле, теперішнє, майбутнє. Їхній зв’язок та характер взаємодії допоки існуватиме людство залишатиметься предметом обговорень на всіх рівнях: від "високочолих" дискусій на університетських кафедрах до дружніх посиденьок за келихом чогось гаряченького.



Утім, при всьому різноманітті думок абсолютно зрозуміло, що без вивчення минулого, усвідомлення особливостей свого історичного шляху всі ми приречені на безрадісне майбутнє. У самому ж процесі розвитку історичної свідомості одне з чільних місць посідає місцевий елемент: приклади з історії краю, де живеш, є куди наочнішими і доступнішими для сприйняття, ніжте, що відбувалося за тисячі кілометрів, в іншому географічному й культурному середовищі. Певним чином, саме завдяки цьому десятирічна практика проведення Національним заповідником «Глухів» конференцій з історії Сіверщини і виявилася такою вражаюче успішною. Десятиліття для наукової роботи — термін ледь не епохальний, по суті — знаковий рубіж, який надає привід для певних підсумків. У нашому випадку останні, безумовно, мають здебільшого позитивне забарвлення, оскільки конференції сприяли суттєвому пожвавленню інтересу до історії Сіверщини в наукових колах та широкому загалі краєзнавців. Збірка матеріалів нинішнього форуму дослідників минувшини нашого краю, пленарні засідання якого відбулися 2 — 3 червня у конференц-залі музею археології, вміщує рекордну — понад 120 — кількість наукових праць. Що характерно, кожний напрям досліджень: будь то пам’яткознавство, давня та середньовічна історія, доба Речі Посполитої та Гетьманщини, нова історія, музейна справа, зарік суттєво збагатився на нові теми та відкриття. Це є непрямим свідоцтвом нової якості роботи науковців. Ну а пряме («пряміше» просто не буває) — полягає в наданні збірці ВАКівського статусу. А це вже з неминучістю тягне за собою розширення наукового пошуку в царині досліджень нашої, й не лише, історії. "Взагалі Сіверщина — досить великий регіон. Окрім Чернігівщини, Лівобережної Київщини й півночі Сумщини він включає й сусідні області Російської Федерації: Брянську і Курську — каже один з безпосередніх організаторів заходу завідувач науково-дослідного відділу НЗ "Глухів" Ю. О. Коваленко. — У кожному з зазначених регіонів є потужна наукова база для відповідних досліджень. Утім, саме у Глухові спромоглися сконцентрувати останні в єдиному руслі, чітко розставити всі потрібні акценти, "забивши" за собою місце для | форуму всіх, чия діяльність тим чи іншим чином має відношення до Сіверщини". Ну а географія представництва авторів наукових праць, природно, не обмежується рамками лише одного регіону: тут тобі, разом з суто "автохтонними" Черніговом, Ніжином, Переяславом-Хмельницьким, Шосткою, Глуховом, Путивлем і Київ, Харків, Полтава, Сімферополь, Санкт-Петербург і далеке канадське Торонто…

Список можна продовжувати, але чи є в цьому сенс? Куди важливіше, як на наш погляд, зупинитися на персоналіях, серед яких — такі відомі особистості у галузі історії та пам’яткознавства, як перший заступник голови Держслужби з питань національної спадщини, давній симпатик Глухова і його пам’яток Віктор Вечерський, декан Понтифікального інституту середньовічних студій Торонтського університету Мартін Дімнік, відомий скіфолог, завкафедрою історії України Київського національного університету культури й мистецтв Сергій Ольговський, завкафедрою історії для гуманітарних факультетів національного університету ім. Т. Г. Шевченка Григорій Казьмирчук, почесний громадянин Глухова, директор Інституту держави і права ім. В. Корецького Юрій Шемшученко, Сергій Білокінь. І знову можемо продовжувати але… але слід сказати декілька слів і про тематику доповідей. Вона, звичайно, була дуже широкою, включаючи, як вже зазначалося, дуже широке коло питань у різних галузях. При всьому тому впадало у вічі, що абсолютна більшість представлених наукових праць стосувалася досліджень конкретних об’єктів історичної та культурної спадщини: городищ, храмових комплексів, письмових джерел, виробничих об’єктів, а також окремих особистостей. Дуже відчутною була й, назвемо її так, практично — містобудівна складова; тобто, разом з суто науковим аналізом подій та артефактів мали місце практичні рекомендації щодо збереження та реставрації пам’яток, заохочення припливу туристів. З огляду на це вельми символічною виглядає й участь у роботі конференції директора науково-дослідного інституту історії архітектури та містобудування С. Б. Юрченка, чиї досвід і живі напрацювання вже досить тривалий час задіяні для реставрації історичних об’єктів у Глухові.

Ну і ще один, вельми цікавий, момент — відвідання учасниками конференції низки видатних архітектурних комплексів у Глухові та Путивлі. А взагалі краєзнавчі дослідження Сіверщини вже дають помітний практичний результат. Славна минувшина краю отримує гідне продовження.


 
Поделиться с друзьями → 


Комментарии:


Пока комментариев нет.

Добавление комментария
Имя
Комментарий
**текст** - жирным, --текст-- - перечеркнутый, __текст__ - подчеркнутый
 
Вы можете редактировать свой последний комментарий

Введите символы,
изображенные на картинке,
в поле.
Введите символы, изображенные на картинке

Спасо-Преображенская церковь.





Наш сайт участвует в проекте "Города Украины".