Глухов - гетманская столица. Тысяча лет истории.
http://hlukhiv.com.ua/search/

Біля карти Глухова

 (Просмотров8044 | Комментариев0) Версия для печати
Автор:  

Після катастрофічної серпневої пожежі 1784 р., яка практично знищила всю дерев’яну забудову Глухова і пошкодила муровану, місто утратило кілька архітектурних домінант, які більше не відновлювалися.

Наступні півстоліття для Глухова історики назвуть «провінційним занепадом», що охопить всі сфери життя.

Архітектурне відродження міста припадає на другу половину ХІХ ст., коли у нових соціально-економічних умовах з’являється буржуазна еліта, що вкладає свої кошти в його благоустрій, будівництво освітянських, культурних, медичних закладів. Так завдяки родині Терещенків Глухів з його одноповерховою дерев’яною забудовою прикрасився комплексом мурованих споруд, здебільшого цивільного призначення, а нова Трьох-Анастасіївська церква, зведена у 1893 р., стала потужною архітектурною домінантою, що збагатила панораму і силует міста.

Новий етап у зміні архітектурного обличчя Глухова настав після жовтневого перевороту. Цей етап пов’язаний із втратою у 1930-х роках дзвіниць Троїцького собору й Спасо-Преображенської церкви, храмів на Веригині, Усівці й Білополівці, єврейської синагоги у 1941 р., Троїцького собору у 1963 р.

Якщо ж до 1960-х років у Глухові нищили тільки окремі «ідеологічно ворожі» споруди, то з цього часу розпочалося планомірне руйнування рядової забудови шляхом будівництва багатоповерхових будинків у історичному середмісті. І ці дії розцінювалися сучасниками як великі і позитивні здобутки радянського будівництва.

У місцевій газеті «Народна трибуна» від 16 червня 1962 р. була вміщена стаття, у якій автор захоплювався змінами, що відбулися в Глухові у довоєнні і післявоєнні п’ятирічки. І якщо цілком позитивним став розвиток промисловості, будівництва, транспортної галузі, то у царині містобудування була цілком проігнорована історична значимість Глухова і його природні особливості.

Щоб зрозуміти, про що йде мова, пропонуємо читачеві на деякий час поринути у радянську добу і поміркувати над її окремими «здобутками».

«…
Наша країна за часів Радянської влади досягнула величезних успіхів в усіх галузях політичного, господарського і культурного будівництва. Невпізнанним за цей час став і старовинний Глухів. Значно розширилась територія міста, воно покрасивішало, помолоділо. По місту за цей час перейменовано декілька вулиць. Назавжди зникли такі назви, як Терещенківська, Квасниківська, Дергунівська, Кубраківська, Вознесенська, Спаська тощо. Замість них відповідно є такі вулиці: Леніна, Карла Маркса, Паризької Комуни, Войкова, Інтернаціональна, Дзержинського та ін.

На знак перебування у Глухові відомих діячів науки, культури, літератури та мистецтва їх іменами названо кілька вулиць і провулків, а саме: Ломоносова, Шевченка, Гоголя, Сергєєва-Ценського, Довженка та ін.

Один із провулків міста названо іменем Циганка – організатора Радянської влади на Глухівщині. Одна з вулиць на Усівці носить назву глухівчанина – героя Вітчизняної війни Марченка, який загинув смертю хоробрих у 1944 році.

Колишнє велике озеро Скоропадське (на півночі міста) тепер перейменовано в озеро Леніна.

Назавжди зникли в Глухові міська тюрма та чимало приватних шинків.

Замість них у центрі Глухова височать і велично прикрашають місто районний Будинок культури, будинок райкому КП України, широкоекранний кінотеатр, універмаг. В період довоєнних п’ятирічок у Глухові збудовано такі основні підприємства: коноплепереробний завод, обозний завод (нині реорганізований в електроапаратний завод), райпромкомбінат, райхарчокомбінат, засолзавод (зараз перетворений на плодоовочевий консервний завод), міжрайонна майстерня капітального ремонту (зараз тут завод агрегатних вузлів), фабрика вторинної обробки сировини та інші.

У післявоєнний період на східній околиці Глухова утворено районну колгоспно-будівельну організацію «Райколгоспбуд», збудовано яйцебазу, маслосирзавод, новий залізничний вокзал, електростанцію, а на півдні міста (в Борку) збудовано віброзавод.

За останній час багато зроблено у справі благоустрою і упорядкування міста. В центрі асфальтовано вулиці і тротуари, упорядковано сквери і літній сад, перед широкоекранним кінотеатром планово розбито новий сквер. Через річку Есмань побудовано кілька залізобетонних мостів. На Павлівці збудовано велике водоймище, площа дзеркала якого займає 79 гектарів.

За останні роки в Глухові збудовано і будується кілька 16 — 18-квартирних житлових будинків, завершується будівництво нового приміщення для школи №3 і відбудова учбового корпусу педінституту, проводиться будівництво потужного хлібозаводу, триповерхової школи-інтернату з гуртожитком і всіма допоміжними службами, по вулиці Радянській (поруч з універмагом) незабаром розпочнеться будівництво триповерхового готелю-ресторану та споруджуються нові об’єкти.

По місту курсує кілька автобусів і таксі. В різних напрямках з Глухова щодня відходять десятки автобусів.

Через Глухів пролягла чудова автомагістраль Москва – Київ, по якій курсують комфортабельні автолайнери і легкові автомобілі. Незабаром через Глухів проляже ще одна автострада Харків – Мінськ. І тоді Глухів буде вузлом двох важливих автомагістралей.

З квітня цього року Глухів став центром великого територіального виробничого колгоспно-радгоспного управління.

Старовинний Глухів змінив своє обличчя. Зараз він переживає другу молодість.
… »



Вулиця Леніна
Вулиця Леніна (1960 роки)

Кінотеатр ім. О.Довженка
Кінотеатр ім. О.Довженка (1968 р.)

Магазин райунівермагу
Магазин райунівермагу на міському ринку (1964 р.)


 
Поделиться с друзьями → 


Комментарии:


Комментарии запрещены.

*





Наш сайт участвует в проекте "Города Украины".