Мурована двоповерхова будівля стоїть на одній з головних вулиць міста — Шостенській (за радянської доби називалася Леніна, тепер — Терещенків) на північ від історичного середмістя (вул. Терещенків, 80). Відіграє роль архітектурного акценту серед малоповерхової забудови.

Збудовано в 1811 р. на замовлення дворянства Глухівського повіту за проектом, ймовірно, А.Карташевського. Протягом XIX ст. будівля зазнала незначних перебудов, що позначилися, передусім, на декорі. За радянської доби тут містилися різні установи, у 1980-х рр. — виконавчий комітет Глухівської міської ради. Наслідком цього стало незначне внутрішнє перепланування. У 1989 р. Сумський відділ інституту «Укрпроектреставрація» розробив проект реставрації та пристосування пам'ятки під краєзнавчий музей. Реставраційні роботи були завершені в 2003 р. й зараз тут діє Глухівський краєзнавчий музей.

Будинок квадратовий у плані. Має характерну для класицизму фасадну композицію. Чоловий фасад, звернений до вулиці, строго симетричний. Середня його частина, виділена кріповкою, двоповерхова. Бічні рамена — одноповерхові. Розпланувально-просторова композиція неповторна й водночас характерна для будівель цього функціонального типу. Центр корпусу займає двосвітний, прямокутного плану зал зібрань з балконом для оркестру. Навколо залу розташована анфілада кімнат. До чолової частини корпусу, поряд з вестибюлем, винесено сходову клітину з двомаршевими сходами на другий поверх.

Архітектурне вирішення фасадів — у стилістиці провінційного класицизму початку XIX ст. Стіни першого поверху рустовані й прорізані великими прямокутними вікнами без облямувань. У середній частині фасаду вони мають рельєфно виділені замкові камені. Перший поверх завершує енергійно прорисований карниз. Фасадна площина другого поверху розчленована широкими лопатками. Вікна мають тягнуті наличники й рельєфні підвіконні ніші. Вінчає будівлю карниз на модильйонах. Бічні й тильний фасади вирішені значно скромніше, без жодного декору.

Будинок зведено з місцевої цегли на вапняно-піщаному розчині, всередині й зовні потиньковано. Пофарбування фасадів характерне для класицизму: тло кольору жовтої вохри, членування і деталі — білі. Перекриття плоскі, балкові. Первісно опалення було пічним, зараз — водяне. Дахи вальмові, по дерев'яних кроквах, укриті покрівельною сталлю.

Будинок Дворянського зібрання в Глухові має значну історико-архітектурну цінність як типологічно унікальна будівля. Виявлено й досліджено автором у 1984 р., після чого включено до Зводу пам'яток історії та культури України (том «Сумська область») й у 1988 р. поставлено на державний облік як пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 108-См.